Різдво на березі Ягорлицької затоки: вчимося святкувати правильно

Так ми зустрічаємо гостей у нашій садибі.

Готуємося до Святвечора - прийшли до клуні, щоб взяти збіжжя до хати перед початком святкування.

Беремо 12 пучечків сіна (постелимо на долівку, щоб домашні тваринки завжди були ситі!) і 12 пучечків соломи (постелимо на столі під скатертиною і покладемо на кутках столу часничок - так годиться, для майбутнього гарного урожаю і щоб нечиста сила до нашого столу не дійшла!).А батько несе Дідуха - головний символ Різдва: колоски зрізали у полі на початку жнив і сплели у гарний святковий сніп.

 У хаті мати з дівчатами з хлібом і свічкою зустрічають батька й синів, які заносять до світлиці Дідуха. З молитвами Дідуха ставлять на покуті під іконами.

  Зранку варилася кутя у великому чавунку на плиті, у якій запалали 12 полін. А звечора вже настоявся узвар, також готові інші обрядові страви, спочатку пісні. На Святвечір готують Щедру кутю, але пісну, без масла чи вершків.

З чавунку беруть третю частину вареної пшеничної каші, до неї в макітру треба додати традиційні інгредієнти... У різних місцевостях вони можуть бути різними. Отже, лущимо і подрібнюємо горіхи, які ми зібрали восени і просушили (смажені горіхи некорисні).

Мак розтирають макогоном у макітрі і також висипають до каші. 

Також додають розпарені родзинки, шматочки сушених абрикосів, сушені вишні, мед. Тепер це не просто каша, а дуже давня обрядова страва - КУТЯ, яка вживається лише на Різдвяні святки. Її також разом з узваром ставлять на покуті біля Дідуха.

 Завершується святвечірня композиція на покуті внесенням Різдвяного хліба

(з горіхами, калиною, цілими зернятками пшениці, зубками часнику, родзинками), тарелі з пирогами.

ДАЛІ БУДЕ ))))))