Масниця - Колодія на Херсонщині

- О 5-й ранку наші місцеві тітки (гарно "під мухою" ) увірвалися в мою кімнату, прив`язали мені до ноги дерев`яну колодку разом з бильцем ліжка, на якому я спав. Співають, танцюють, верещать, вимагають могорича: а то колодку не відчеплять, - приблизно так згадував мій троюрідний брат, як в 70-ті роки у їхньому селі святкували Масницю-Колодія.

А готують в Україні на Масницю вареники з сиром, змащують їх маслом, печуть пироги з сиром. І до вареників, і до пирогів пропонують сметану. Бліни завели моду пекти на Масницю при Хрущові, який започаткував по містах України "масові гуляння".

 

Що ж ти, матінко, донечку на колодки і на вечорниці не пускала? А ти, дівчино, чому досі нареченого собі не шукала? Ось вам за це колодки прив`яжемо, і поки не пригостите горілкою, не відв`яжемо.

- Колодія оженили! вітаємо його! Веселімося!

Не пускає мене мати

На вулицю погуляти,

А хоч пустить, то пригрустить:

 — Іди, доню, не барися:

У сінечки та й вернися!

Бо на дворі піст наступає,

А хто його проскаче,

Той Великодня не побаче …

 

Крилаті символи України

Зображення птахів - одне з найулюбленіших в українській символіці. У вигляді крилатих птахів уявлялися нашим предкам душі предків. Навесні вони прилітають до нас з Вирію-Раю, коли зозуля відкриває його ключами.

Чайка - символ матері-України. Лелека - символ любові до батьків і сімейного благополуччя.

Павичі, лебеді, голуби, ластівка, орел, півень, синиця, сокіл, соловей, жайворонок - це Божі птахи, що послані на Землю до людей.

Птахів вишивають на полотні, ліплять з глини і тіста, малюють на склі, на печі, вирізають з паперу і дерева, майструють з соломи і галуззя, ниток і текстилю - цілий вирій замріяних птахів.

 То душа наша крилата прямує за птахами до самих небес.

Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав?

Ми живемо на землі, яка багата унікальною культурною спадщиною . Кожен з нас може стати носієм знань про свій рідний край, про історичне і духовне коріння і зв’язки нашого народу. Кожен з нас може стати охоронцем українських народних традицій.

Солов'їна пісня

Слова: Микола Бакай

Музика: Павло Дворський

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

У рідної краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні без мами

Збідніє, збідніє життя на землі.

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

http://www.pisni.org.ua/songs/9143188.html

"Джерело: проект "Українські пісні" http://www.pisni.org.ua"

 

Перша

Українська культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.
Для української національної культури основоположною базовою є народна культура на основі якої поступово сформувалися професійні наука, література, мистецтво. Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливості історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами. Важливим історичним етапом розвитку культури стало прийняття християнства у X столітті.